Інформація буде важлива знаходяться в Греції туристам, які можуть потрапити в таку ж ситуацію, як я. 23 липня 2018 року ми з сім’єю прямували в аеропорт Афін для вильоту додому. Але при під’їзді до каналу Корінфа з’ясувалося, що поліція перекрила дороги з-за пожеж. Одна з пожеж був в районі Пинеты.

Ситуація тупикова. Всі автомобілі згортають на узбіччя або розгортаються. Поліцейські кажуть, що все перекрито та інших проїздів в Афіни немає. Кажуть, що треба чекати. Чекати можна добу і більше. Електрики в довколишніх населених пунктах немає. Залізничне сполучення теж перервано. З неба починає падати попіл.

Радимося і приймаємо рішення діяти покроково. Спочатку дзвонимо в авіакомпанію, дізнаємося, що робити у разі такого форс-мажору. Авіакомпанія пропонує поміняти квитки на добу, заламуючи суму вище початкової. При цьому треба встигнути повідомити їм за 2 години до вильоту рейсу. Встигнемо ми чи ні — невідомо. Відкриють дороги чи ні — невідомо.

Дзвонимо представникам автопрокатної контори. Вони співчувають, але іншої дороги не знають, радять запитати у поліції. Радять чекати.

Сидіти склавши руки, чекати, коли машин стане невпроворот з перспективою ночувати на трасі не хочеться. Вирішуємо переїхати Коринфський канал, щоб бути хоч трохи ближче до Афін. Перед носом перекривають і переїзд. Але полиецйский підказав, що в місто Лутракі все ж можна проїхати через місто Корінф. Їдемо через єдиний залишився переїзд на півночі. На щастя міст не розлучений. Доїжджаємо до Лутракі. Там штормить. Шукаємо кафешку і вайфай, щоб дізнатися, що відбувається і знайти вихід.

Тут на щастя трапляється кафе Meraki, де, судячи по вивісці, говорять по-російськи, по-українськи, по-англійськи і по-німецьки. Тиха по-домашньому затишна кафешка. Немає Вайфая, т. к. світла немає у всьому місті, але є російськомовні люди, які готові спочатку приготувати їжу на мангалі, але коли дізнаються, що ми застрягли і запізнюємося на рейс, починають щиро допомагати. Дівчина Юля підказала, що існує гірська дорога, по якій можна пробратися в Афіни, але про неї знають лише місцеві. Юля люб’язно дала номер телефону, щоб ми могли зателефонувати, у разі необхідності і дізнатися обстановку.

Мчимо до машини і намагаємося їхати за потоком. Однак машини розсіюються хто куди. Зупиняємось і чекаємо інших. Але греки теж постійно зупиняються і намагаються зрозуміти, куди їхати. Так колективними зусиллями вдається доїхати до села Peracora. Далі треба їхати через Pisia і Kato Alepochori. Даллее навігатор maps.me вже сам підхопив дорогу і перестав вимагати розвернутися.

Сама дорога від Коринфа до аеропорту згідно карті 147км. Їхали близько 3 годин. І це ще при тому, що про дорогу мало хто знає. Там багато вузьких місць, де дві машини не роз’їдуться. Постояли в декількох пробках.

А дорога через перекритий в той день хайвей зазвичай займає 1 годину.

Сподіваюся знання про існування такої дороги може комусь допомогти.

Автор Опубліковано 27/07/201811/09/2018Рубрики БлогМітки туризм